ПОГОДЖЕНО                                                              ЗАТВЕРДЖУЮ

        педагогічною радою № ___                                            Керівник (директор) ЗДО

        від «____» _________ 2023 р.                                        Людмила ТАРНАВСЬКА                                                                                                               __________________________       

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Закладу дошкільної освіти «Дзвіночок» с. Коросно

Перемишлянської міської ради 

Львівського району Львівської області

на 2023-2024 н. р.

2023

Зміст

Вступ 

Розділ 1. Проблема та завдання, над яким працюватиме ЗДО у 2023-2024 н. р.

Розділ 2. Права та обов'язки здобувачів дошкільної освіти

Розділ 3. Організація та підтримка безпечного освітнього простору

1. Безпека учасників освітнього процесу в період дії воєнного стану

2. Предметно-розвивальне середовище ЗДО

Розділ 4. Портрет випускника ЗДО

1. Показники компетентності
2. Наступність ЗДО та НУШ

Розділ 5. Планування освітньої діяльності ЗДО у 2023-2024 н. р. 

 1. Навчальне навантаження

2. Форма планування роботи з вихованцями

3. Партнерство у співпраці з батьками

Розділ 6. Особливості організації освітнього процесу

1. Національно-патріотичне виховання дошкільників

Розділ 7. Організація атестації педагогів ЗДО в нових умовах

Розділ 8. Організація якісного харчування у ЗДО

Вступ

     Заклад дошкільної освіти комбінованого типу (ясла-садок) «Дзвіночок»  с. Коросно Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області підпорядкований відділу освіти молоді і спорту виконавчого комітету Перемишлянської міської ради.

Проводить свою діяльність з 2010 року.

Адреса: вул. Львівська, 37, с. Коросно, Львівський район, Львівська область, інд. 81215. e-mail: [email protected]   код ЄДРПОУ 36847430.

Проектна потужність – 40 дітей, проте вміщує - 60 вихованців.

Кількість вікових груп всього:  2.

Заклад дошкільної освіти — навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

ЗДО здійснює освітню діяльність відповідно до Статуту, річного плану роботи, освітньої програми закладу та стратегії розвитку закладу на 2023-2027 рр.

Важливим завданням дошкільної освіти є консолідація зусиль влади, закладів освіти, громадськості з метою забезпечення необхідних умов для розвитку, освіти, повноцінної соціалізації дітей і створення безпечного освітнього середовища. Постійний діалог між практиками, науковцями, засновниками ЗДО, представниками громад, державних органів дають змогу оцінити та визначити необхідні заходи в організації діяльності закладів у воєнний час та такі заходи, які будуть спрямовані на відродження дошкільної освіти у повоєнний період.

      Заклад дошкільної освіти:

• задовольняє потреби громадян відповідної території в здобутті дошкільної освіти;
• забезпечує відповідність рівня дошкільної освіти вимогам Базового компонента дошкільної освіти;
• створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання;
• формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки;
• сприяє збереженню та зміцненню здоров'я, розумовому, психологічному і фізичному розвитку дітей;
• здійснює соціально-педагогічний патронат, взаємодію з сім'єю;
• є осередком поширення серед батьків психолого-педагогічних та фізіологічних знань про дітей дошкільного віку; додержується фінансової дисципліни, зберігає матеріально-технічну базу;
• здійснює інші повноваження відповідно до статуту ЗДО, означені завдання мають реалізовуватися на різних рівнях. 

На державному рівні цей процес забезпечується своєчасним та миттєвим законотворчим реагуванням на освітні виклики, що постають в умовах воєнного стану. Зокрема, 20 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану». Він створює умови для відновлення якісного та безпечного освітнього процесу в умовах воєнного стану. Державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам визначає нова стаття 57-1 Закону України «Про освіту».

Нормативно-правове забезпечення

 https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/suchasne-doshkillya-pid-krilami-zahistu/pedagogam-zakladiv-doshkilnoyi-osviti/normativo-pravovi-akti

      Освітня  діяльність  у  закладі дошкільної  освіти у 2023-2024 навчальному році буде організована відповідно до:

Закон України:

• Закону України «Про освіту»;
• Закону України «Про дошкільну освіту»;
• Закон України «Про охорону дитинства»;
• Положення про ЗДО;
• Санітарний регламент ДНЗ, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 р. №234);
• Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану
• Про правовий режим воєнного стану (стаття 15 п. 44)
• Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану;
• Постанова КМУ «Про початок навчального року під час дії воєнного стану в Україні» від 28.07.2023 р.
• Державного стандарту дошкільної освіти в Україні (ДСДО);
• Статуту закладу;
• Указу Президента України від 13.10.2015 р. №580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки»;
• Концепції       національно-патріотичного  виховання  дітей та молоді, затвердженої наказом МОН України від 16.06.2015 р. №641;
• Гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності, затвердженого наказом МОН України від 20.04.2015 р. №446;

Листи МОН: 

• Про методичні рекомендації
• Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні
• Планування роботи закладу дошкільної освіти від 07 липня 2021 р. № 1/9-344
• Щодо особливостей застосування норм трудового законодавства, дистанційної форми роботи під час дії правового режиму воєнного стану
• Про практику застосування трудового законодавства у галузі освіти і науки під час дії правового режиму воєнного стану
• Щодо відпусток без збереження заробітної плати у зв'язку із введенням в Україні правового режиму воєнного стану
• Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні
• Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб
• Положення про атестацію педагогічних працівників затверджене наказом МОН від 09.09.2022 №805 (чинне з 01.09.2023),
• Про оплату праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками
• Листа МОН №1/12490-23 від 21.08.2023 «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2023/2024 навчальному  році»
• Листа МОН від 24.08.2023 №1/12702-23 «Організація виховного процесу в закладах освіти у 2023-2024 навчальному році».
•       Листа МОН від 14.08.2023 №1/12038-23 «Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерства освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2023/2024 навчальному році».

• Листа МОН від 03.07.2009 р. №1/9-455 «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах»;
• Листа МОН від 27.09.2010 р. №1/9-666 «Про організацію роботи з дітьми п’ятирічного віку»;
• Листа МОН від 02.07.2019 р. №1/9-419 ««Щодо організації діяльності закладів освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти у 2019/2020 навчальному році»;
• Листа Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 26.07.2010 р. №1, 4/18-3082 «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільних навчальних закладах»;
• Листа МОН "Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади" від 04.10.2007 р. № 1/9-583;
• Листа МОН від 19.08.2011 р. №1/9-635 «Щодо організації та проведення «Тижня безпеки дитини» в дошкільних навчальних закладах»;
• Інструкції з організації харчування дітей у ДНЗ від 17.04.06 р. №298/227 зі змінами від 26.02.13р. №202/165;
• Інструктивно-методичних рекомендацій «Організація роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти» (Додаток до листа МОН від 14.02. 2019 № 1/11-1491);
• Інструктивно-методичних рекомендацій «Фізичний розвиток дітей в умовах ДНЗ» №1/9-563 від 16.08.10 р.;
• Інструктивно-методичних рекомендацій «Організація фізкультурно- оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах» №1/9-456 від 02.09.16 р.;
• Інструктивно-методичного листа МОН «Про організацію  роботи  з  дітьми 5-річного віку» №1/9-664 від 27.09.10 р.;
• Наказу МОН від 19.12.2017 № 1633 «Про затвердження Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти»;
• «Щодо організації роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти» (від 14.02.2019 №1/11-1491), постанов Головного державного санітарного лікаря України від 21.05.2020 № 25
• «Власного Статуту та інших нормативно-правових документів в сфері освіти.

Навчальний рік у ЗДО починається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року, літній оздоровчий період триває  з 1 червня по 31 серпня. Загальна тривалість днів, під час яких заняття з вихованцями не проводяться, складає 125 днів:

літні – 92 календарні дні 1 червня по 31 серпня,

осінні – 5 календарних днів з 28 жовтня по 03 листопада,

зимові – 21 календарний день з 30 грудня  по 19 січня,

весняні – 7 календарних днів з 23 березня по 29 березня.

У період канікул з вихованцями проводиться фізкультурно-оздоровча і художньо-продуктивна діяльність.    

У закладі дошкільної освіти встановлено 5-денний робочий тиждень. Режим роботи закладу:  з 8.00 год. до 18.30 год.

У ЗДО «Дзвіночок» у цьому навчальному році сформовано наступні вікові групи:

• група молодшого дошкільного віку «Малинка» (4-ий р. ж.);
• різновікова група «Вишенька» (5-ий та 6-ий р.ж.).

Розділ 1. Проблема та завдання, над яким працюватиме ЗДО

у 2023-2024 н. р.

Мета і завдання освітньої програми:

• забезпечення якісної організації та здійснення освітнього процесу в ЗДО;
• створення умов, комфортних для розвитку пізнавальних і психічних  процесів дітей, їхньої спрямованості на активність у соціумі;
• забезпечення реалізації можливостей і здібностей кожної дитини;

створення в групах атмосфери гуманного та доброзичливого ставлення до всіх вихованців, що сприятиме вихованню у них товариськості,

• доброзичливості, допитливості, ініціативності, формуванню самостійності і творчості;
•  турбота про здоров’я, емоційне благополуччя та своєчасний всебічний розвиток  кожної дитини;
• максимальне використання різноманітних видів дитячої діяльності, їх інтеграція задля підвищення ефективності освітнього процесу;
• творча організація (креативність) освітнього процесу;
• варіативність використання навчального матеріалу з метою розвитку творчості з урахуванням інтересів і здібностей кожної дитини;
• забезпечення шанобливого ставлення до результатів дитячої творчості;
• єдність підходів до виховання дітей в умовах закладу дошкільної освіти та сім’ї;
• забезпечення наступності між закладом дошкільної освіти та початковою школою, що виключає розумові та фізичні перевантаження у змісті освіти дітей дошкільного віку;
• організація психолого-педагогічної підтримки дітей у відповідності з їх віковими та індивідуальними особливостями і здібностями, розвиток здібностей і творчого потенціалу кожної дитини як суб’єкта відносин з самим собою, іншими дітьми, дорослими та світом;
• забезпечення психолого-педагогічної підтримки сім’ї та підвищення компетентності батьків у питаннях розвитку освіти, охорони і зміцнення здоров’я дітей;
• корекційно-розвивальна робота, що забезпечує своєчасну спеціалізовану допомогу в освоєнні змісту навчання і корекцію вад дітей в умовах закладу дошкільної освіти;
• підвищення професійної майстерності педагогів дошкільної освіти.

Організація освітнього процесу закладу дошкільної освіти ЗДО «Дзвіночок» у 2023-2024 навчальному році буде здійснюватися відповідно за пріоритетними напрямами діяльності:

• художньо-естетичний розвиток дошкільника (образотворчої, музичної, театральної, літературної);
• соціально-громадянський;
• фізкультурно-оздоровчий.

Та буде спрямована на реалізацію таких завдань:

пріоритетне завдання:

Створити безпечні умови для збереження фізичного і психічного здоров'я та ефективну взаємодію учасників освітнього процесу під час дії воєнного стану та  адаптивного карантину, на відповідних етапах виходу з карантину.

Освітні завдання:

1. Створити умови для реалізації оновленого Базового компоненту дошкільної освіти як Державного стандарту, спрямованого на забезпечення освітнього результату – формування компетентностей дитини дошкільного віку.
2. Удосконалювати шляхи організації роботи педагогічного колективу на виконання завдань пріоритетного напрямку діяльності: художньо-естетичний розвиток дошкільника (образотворчої, музичної, театральної, літературної), впроваджуючи особистісно-орієнтовані підходи в освітньо-виховному процесі.
3. Оптимізувати шляхи процесу формування у дітей старшого дошкільного віку соціально-громадянської компетентності – складової особистісного зростання в період дошкільного дитинства.
4. Забезпечити сприятливі умови для гармонійного фізичного розвитку дитини, зокрема для формування рухової та здоров’язбережувальних компетентностей.

Основні напрямки методичної роботи в закладі на 2023-2024 н.р.:

1. Сприяти реалізації завдань Закону України “Про дошкільну освіту ”, оновленого Базового компоненту дошкільної освіти  та нормативно-правових документів про методичну роботу в дошкільному навчальному закладі шляхом вивчення, узагальнення та впровадження в практику діяльності педагогів  надбань науки, педагогічних технологій, творчого підходу до розв’язання професійних проблем з педагогічними кадрами.
2. Формувати професійні якості у педагога як фахівця (фасилітатора), який створює умови для прояву активності дитини,  стимулює процес розвитку дитини, що є неодмінною умовою реалізації оновленого Стандарту дошкільної освіти.
3. Створити умови для реалізації соціально-педагогічного партнерства громади та всіх учасників освітнього процесу у підтримці формування компетентностей дітей дошкільного віку.
4. Покращувати рівень сформованої життєвої компетентності дитини шляхом використання сучасних інформаційних технологій, інтерактивних форм роботи, впровадження інноваційних технологій та педагогічних ідей в освітньо - виховний процес.

Пріоритетними напрямами роботи ЗДО «Дзвіночок» 

під час дії воєнного стану в Україні є:

• створити і підтримувати в ЗДО безпечне психологічне, фізичне, безбар’єрне середовище для всіх учасників освітнього процесу;
• мотивувати педагогів, дітей та їхніх батьків на співпрацю та успіх, організацію продуктивної взаємодії;
• формувати стресостійкість учасників освітнього процесу в умовах невизначеності;
• використовувати нові форми роботи з дітьми під час війни;
• організувати зворотній зв'язок із працівниками ЗДО та батьками вихованців через сайт закладу, електронну пошту та інші соціальні мережі, засоби зв’язку.
• організувати якісне та збалансоване  харчування для вихованців у ЗДО.

На літній період 2024 р.

Мета: оздоровлення дитячого організму та забезпечення позитивного емоційного стану вихованців в літній період зусиллями усіх учасників освітнього процесу .

Завдання:

1. Забезпечення оптимального рухового режиму, загартування та зміцнення здоров′я дітей  влітку, використовуючи сучасні методи оздоровчо – розвивального напрямку та різноманітну дитячу діяльність.
2. Охопити системним оздоровленням і загартуванням дітей дошкільного віку шляхом введення гнучкого рухового режиму та використання цілющого впливу природних засобів і рослинної їжі (соки, вітамінні чаї, овочеві салати).
3. Активізувати взаємодію педагогів і батьків з питання забезпечення психоемоційного комфорту дитини в умовах ЗДО та родини влітку.

Шляхи реалізації завдань:

• оптимізації рухового режиму;
• розширення та поповнення розвивального середовища ЗДО відповідно до вимог безпеки;
• використання ігор з піском та водою;
• самостійна ігрова та художня діяльність вихованців;
• просвіта батьків з питань оздоровлення і розвитку дітей, партнерство та взаємозв’язок.
• організація збалансованого харчування дітей.

Розділ 2. Права та обов'язки здобувачів дошкільної освіти

    Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

    Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

Здобувачі освіти мають право на:

• розвиток, навчання та виховання;
• індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, методів і засобів навчання;
• якісні освітні послуги;
• справедливе та об’єктивне оцінювання результатів розвитку;
• відзначення успіхів у своїй діяльності;
• безпечні та нешкідливі умови перебування в закладі;
• повагу людської гідності;
• захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;
• участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти. 

Здобувачі освіти зобов’язані:

• виконувати вимоги освітньої програми, дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів розвитку, передбачених стандартом освіти – Державний стандарт дошкільної освіти України;
• поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
• відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;
• дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку.

Залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.

Згідно з Законом  України «Про освіту», що набрав чинності 28.09.2017.

Розділ 3. Організація та підтримка безпечного освітнього простору

1. Безпека учасників освітнього процесу в період дії воєнного стану.

Питання безпеки — найбільш актуальне в період воєнного стану. Освітній простір ЗДО потрібно організовувати з дотриманням максимальної безпеки всіх учасників освітнього процесу. При моделюванні безпечного освітнього простору необхідно продумати його структуру, мобільність, доступність, безбар’єрність, змістовність. Варто враховувати вимоги Базового компонента дошкільної освіти щодо формування достатнього та необхідного рівня знань і умінь дитини для безпечного перебування в навколишньому середовищі, елементарних норм поведінки у надзвичайних ситуаціях. Для підвищення якості освітнього процесу з дітьми з питань захисту життя, формування культури безпеки й норм поведінки у надзвичайних ситуаціях у ЗДО рекомендовано проводити Тижні безпеки життєдіяльності дитини, Дні цивільного захисту тощо. Для запобігання травматизму серед учасників освітнього процесу систематично в ЗДО необхідно проводити: •інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо дотримання алгоритму дій у разі виникнення пожеж, інших надзвичайних ситуацій, виконання заходів щодо запобігання їх виникненню; •інструктажі з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, охорони здоров’я, радіаційної безпеки, цивільного захисту, безпеки дорожнього руху, безпеки в побуті тощо. Окремі питання організації безпечного освітнього простору визначено в листі МОН від 31.05.2023 № 4/1798-23 «Рекомендації щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти в літній період в умовах воєнного стану», листі МОН від 20.06.2023 № 1/8820 «Про організацію безпечного освітнього простору в закладах дошкільної освіти та обладнання укриттів» та презентовано під час Всеукраїнського тижня безпеки, а також в інтерактивному Кейсі безпеки. У 2023/2024 навчальному році актуальним залишається питання організації та обладнання укриттів у ЗДО як компонента безпечного освітнього простору. Нагадуємо, що Концепцією безпеки закладів освіти визначено підходи до організації рівних, належних і безпечних умов здобуття освіти та педагогічної діяльності. Основні вимоги до облаштування укриття визначено в рекомендаціях ДСНС. Детальний опис організації безпечного простору в ЗДО представлено в листі МОН від 22.06.2023 № 1/8820-23. Для керівників розроблено Пам’ятку щодо організації роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності. Важливо, щоб укриття в ЗДО були максимально комфортними для дітей дошкільного віку і нагадували звичні для дошкільників групові кімнати. Під час облаштування приміщень слід керуватися принципом «не нашкодь»

2. Предметно-розвивальне середовище ЗДО.

Потужним чинником дитячого розвитку є соціокультурне оточення. Кожна дитина у своєму розвитку зазнає безсумнівний вплив сім'ї, її побуту, культурних уподобань, форми зайнятості старших і змісту сімейних дозвіль. 

У ЗДО велика увага звертається на організацію роботи з батьками вихованців у розрізі вивчення їх національної приналежності, культурних вподобань, залучення до спільного дозвілля з дітьми в ЗДО, надання практичних порад щодо розвитку та виховання дітей тощо.

Всі педагоги, які працюють з дітьми, розмовляють українською мовою, володіють знаннями про культурну ауру рідного краю, міста, що дає свій відбиток на спілкування з дітьми, організацію освітньої діяльності.

Предметно-розвивальне середовище в ЗДО відповідає вимогам. Створення сприятливого для розвитку оточення  в закладі включає в себе розумну і красиву організацію простору і його елементів: дитячі іграшки, дитячі меблі, дитячі книжки, дитячі малюнки тощо. Вихованцям доступні всі функціональні елементи простору закладу, що спонукає їх до активної предметно-практичної діяльності, прояву творчості, креативності. В групових осередках простір поділено на окремі осередки, які пов’язані між собою. Наповнення осередків перед початком навчального року змінено згідно з віковими особливостями дітей конкретної групи. Пов'язано це з тим, що матеріали, складність та доступність їх утримання повинні відповідати сьогоднішнім закономірностям та особливостям розвитку здобувачів дошкільної освіти даного конкретного віку і враховувати ті особливості зон розвитку, які характерні знову ж таки сьогодні кожній окремій дитині.

Компоненти розвиваючого предметного середовища в ЗДО включають не тільки групові приміщення, а й інший функціональний простір - прогулянкові майданчики, інші структурні компоненти. 

 Створюючи розвивальний простір у ЗДО,  дотримуємось Інструктивно-методичних рекомендацій МОН зокрема таких, як: безпечність, урахування закономірностей розвитку дітей, раціональність, динамічність, активність, комфортність кожної дитини, позитивне емоційне навантаження.

      Однією з основних умов створення в закладах дошкільної освіти розвивального довкілля для дітей дошкільного віку є опора на особистісно орієнтовану модель взаємодії між педагогом і дітьми. Це означає, що пріоритетною метою виховання є формування гармонійної та всебічно розвиненої особистості. Завдання педагога полягає у забезпеченні інтересів дитини у задоволенні її природних нахилів і потреб. У своїй діяльності педагоги керуються гаслом: «Не поруч, не над, а разом».

   Предметно-розвивальне середовище – це сукупність умов, які забезпечують різнобічний розвиток вихованців; це система матеріальних об'єктів їхньої діяльності. Створення у ЗДО повноцінного розвивального середовища та забезпечення відповідної позиції вихователя в організації діяльності дітей – провідний засіб реалізації завдань сучасного реформування освіти. Адже правильно організоване розвивальне середовище сприяє соціалізації дитини, впливає на всі аспекти її розвитку. 

     ЗДО сьогодні є ідеальним полем для розгортання особистісно- орієнтованих технологій, оскільки, на відміну від школи, не орієнтований на жорстко фіксований результат, отже, за суттю, покликаний бути розвивальним та охоронним із погляду фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я дитини.

   Розвивальне середовище – це сукупність умов, які забезпечують різнобічний розвиток дітей; це система матеріальних об'єктів їхньої діяльності. Створення в дошкільному закладі повноцінного розвивального середовища та забезпечення відповідної позиції вихователя в організації діяльності дітей – провідний засіб реалізації завдань сучасного реформування освіти. Адже правильно організоване розвивальне середовище сприяє соціалізації дитини, впливає на всі аспекти її розвитку.

    Розвивальне середовище – комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, естетичних умов, що забезпечують організацію життя дітей у дошкільному закладі. «В цілому розвивальне середовище можна представити у вигляді круга, в центрі якого розташоване «Я» (мій простір, середовище мого внутрішнього життя) і який поділено на сегменти – предметно-ігрове, природне та соціальне середовище», – зазначає О.Кононко.

    Обов'язковою умовою забезпечення ефективного розвитку дитини є створення розвивального середовища в єдності всіх його складників, а саме: природного; предметно-ігрового; соціального; власного «Я» дитини, тобто організоване відповідно до програми розвитку дитини дошкільного віку.

    Природне розвивальне середовище сприяє виникненню у дошкільника інтересу та елементарних уявлень про об’єкти, явища природи, розкриває причинно-наслідкові зв’язки та взаємозалежність природного довкілля і людини як його частини, формує природодоцільну поведінку малюків.

Розділ 4. Портрет випускника ЗДО

1. Показники компетентності.

Психофізіологічний розвиток:

• має зрілі мозкові структури та функції;
• характерною є відносна стабільність та рухливість нервової системи;
• проявляє достатню рухову активність;
• проявляє умілість рук, практичну вправність;
• здорова, не має хронічних хвороб;
• володіє основними гігієнічними навичками;
• знає свою статеву належність, усвідомлює її незмінність, розуміє, чим відрізняється від представників протилежної статі;
• володіє основами безпеки життєдіяльності;
• працездатна, втомлюється лише після чималого навантаження;
• користується як провідною правою/лівою рукою;
• не заїкається і не має інших невротичних проявів.

Інтелектуальний розвиток:

• володіє елементарною системою знань про основні предмети і явища навколишнього світу та саму себе, а також деякими простими поняттями;
• уміє концентрувати увагу, виконує вимогу за інструкцією дорослого;
• диференційовано сприймає різноманітну інформацію (візуальну, аудіальну, тактильну);
• здійснює елементарні операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації;
• усвідомлює основні зв’язки між явищами;
• має розвинене логічне запам’ятовування - добре запам’ятовує і відтворює;
• встановлює логічну послідовність подій;
• відтворює зразок на вимогу;
• робить припущення, висуває гіпотези, виявляє елементи креативності;
• розрізняє звуки мовлення, співвідносить їх з буквами, синтезує звуки у слова; знаходить потрібні слова для вираження думки, використовує складні речення;
• диференціює числа, додає і віднімає у межах 10, визначає найпростіші зміни цифрових рядів;
• розрізняє реальне і уявне, зовнішнє і внутрішнє;
• знайома з деякими основами початкових наукових знань.

Мотиваційний розвиток:

• хоче йти до школи;
• вирізняється високою допитливістю — розвинена пізнавальна мотивація;
• може поступитися «хочу» заради «необхідно», відмовитися від бажаного на користь соціально важливого;
• має сформовану мотивацію досягнення, прагне досягти успіху;
• свідомо й відповідально ставиться до майбутнього шкільного життя;
• зацікавлено ставиться до спілкування з новими дорослими та однолітками;
• у соціально прийнятний спосіб самореалізовується, самостверджується;
• має сформовану первинну систему матеріальних і духовних потреб.

Емоційний розвиток:

• переживає глибоко, виражає почуття щиро, яскраво;
• сприйнятлива, диференціює емоційно-смисловий характер зовнішніх впливів, чутлива до нього;
• знає основні емоції, особливості їх вираження мімікою, жестами, діями, тональністю голосу;
• адекватно виражає свої ставлення, настрій, стан;
• утримується від імпульсивних реакцій, негативних емоцій;
• чутлива до значущих людей, виявляє чуйність, намагається бути суголосною стану та настрою інших;
• оптимістично ставиться до проблем і складностей, має сформоване почуття гумору;
• володіє елементарною емоційною культурою, самовиражається у соціально прийнятний спосіб.

Розвиток вольової сфери:

• свідомо приймає та утримує мету, діє цілеспрямовано;
• концентрує увагу на завданні, певний час не відволікається;
• мобілізує себе на виконання завдання;
• розраховує на власні сили, розмірковує і поводиться самостійно;
• звертається по допомогу лише в разі об’єктивної необхідності;
• конструктивно розв’язує проблеми, долає труднощі;
• доводить розпочате до кінця;
• може відстояти власну точку зору;
• визнає свої помилки;
• дотримується своїх обіцянок.

Соціальний розвиток:

• приймає соціальний статус школяра, усвідомлює його важливість;
• відкрита контактам, комунікабельна;
• прихильно, доброзичливо ставиться до рідних, знайомих, товаришів;
• уміє налагоджувати взаємодію, працювати в команді;
• узгоджує індивідуальні інтереси з груповими;
• реалізує основні моральні принципи, прагне дотримуватися в поведінці та діяльності соціальних норм і правил;
• намагається уникати конфліктів, мирно розв’язує спірні питання, може дійти згоди, домовитися;
• орієнтується у поведінці на вимогу дорослого та на совість як внутрішню етичну інстанцію;
• усвідомлює межі схвалюваної і соціально неприйнятної поведінки;
• володіє більш-менш адекватною самооцінкою;
• поважає себе та інших;
• має сформований абрис дитячого світогляду, елементарну систему ставлень.

2. Наступність ЗДО та НУШ.

    Наступність між дошкільною та початковою освітою – це забезпечення неперервності здобуття людиною освіти. Наступність в освіті необхідна для створення єдиного освітнього процесу, що логічно продовжується від дитячого садка до школи. Цей процес допомагає досягти цілісного розвитку особистості.

      Під час навчання у дітей формуються базові компетентності – вміння, знання та навички, які необхідні для подальшого навчання та життя загалом. Володіння українською та іншими мовами, математичні навички, знання в галузі природничих наук, техніки або культури – цьому дитина навчається в молодшій школі завдяки тим компетентностям, що сформувались у неї в ЗДО. 

     У дошкільному віці діти починають розвивати, зокрема допитливість, ініціативність, відповідальність, креативність, навички комунікації. Початкова освіта базується на цих навичках і поглиблює їх.

      Перехід між дитячим садком і школою має бути поступовим, оскільки діти мають пройти період адаптації. Адаптація дитини буде значно легшою, якщо у перші роки навчання в школі будуть продовжувати та підіймати на інший рівень ту діяльність, яка була в ЗДО. Наступність в освіті означає збереження основних видів діяльності дітей дошкільного віку в початковій школі, зокрема:

• спілкування;
• ігри; 
• рухова активність; 
• пізнавальна діяльність; 
• засвоєння господарсько-побутових навичок; 
• ліплення, малювання, аплікація, конструювання, слухання музики, спів, хореографія, театральна діяльність.

      Педагоги дошкільної освіти мають бути ознайомлені з програмою початкової школи та вводити у свої заняття навчальні елементи, які підготують дітей до 1-го класу. Вчителі початкових класів також мають знати дошкільну освітню програму, щоб використовувати її складові в адаптаційний період. Випускники ЗДО  в подальшому мають змогу за місцем проживання навчатися в закладах загальної середньої освіти.

    Між Короснянським ЗЗСО I-II ст. та ЗДО «Дзвіночок» складено план про співпрацю та наступність на новий 2023-2024 навчальний рік, що схвалено педагогічною радою закладу. Керівник (директор) ЗДО затвердила план, в.о. директора  ЗЗСО I-II ст. - погодила його.

     Планами наступності передбачено зміст роботи на навчальний рік за такими напрямками роботи як:

1. Робота з кадрами (спільні заходи, консультування, робота веб-сайту тощо)
2. Робота з батьками (конкурси, виставки, спільні батьківські збори, засідання батьківського комітету, дні відкритих дверей, зустрічей з цікавими людьми, народними умільцями, концерти, свята, фестивалі, пам’ятки-поради, консультації,  робота веб-сайту тощо)
3. Робота з дітьми (екскурсії, читання художньої літератури про школу; бесіди з дошкільниками про навчання в школі; надання інформації про життя дітей-школярів через спостереження за їх діяльністю, бесіди, міні-заняття тощо)
4. Управлінська діяльність (забезпечення наступності в роботі ЗДО та НУШ, як умови розвитку індивідуальності від 3-7 років, виконання плану наступності  ЗДО тощо)

Розділ 5. Планування освітньої діяльності ЗДО у 2023-2024 н. р.

1. Навчальне навантаження.

     При визначенні навчального навантаження у ЗДО було враховано Наказ МОН України «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» від 20.04.2015  № 446. Згідно з цим нормативним документом було складено перелік форм роботи з дітьми, що не виходить за визначені ним межі навчального навантаження.

     Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності: ігровій - провідній для дітей дошкільного віку; руховій; природничій; предметній; образотворчій, музичній, театральній, літературній; сенсорно-пізнавальній і математичній; мовленнєвій; соціокультурній та ін.

В освітньому процесі закладу реалізується зміст інваріантної складової Державного стандарту дошкільної освіти за комплексною та парціальними програмами.

      Для реалізації ДСДО в групах молодшого, середнього та старшого дошкільного віку використовується комплексна освітня програма  «Українське дошкілля» (автори: Білан О.І, Возна Л.М. Максименко О.Л. та ін.), затверджена листом Міністерства освіти і науки, України від 23. 05.2017 року №1/11-4988. Реалізація програмних вимог забезпечить належні умови для зростання здорової, щасливої, самодостатньої, творчої особистості.

Види діяльності.

     Розподіл занять на тиждень в організованих видах діяльності укладається за змістовними освітніми лініями відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України  20.04.2015 №446 «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності». Кількість занять інваріантної складової повністю відповідає вимогам наказу. Види діяльності плануються за освітніми лініями: «Дитина в соціумі», «Гра дитини», «Дитина у природному довкіллі», «Дитина у світі культури (музична, образотворча, театральна тощо), «Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини», «Здоров’я та фізичний розвиток». Реалізація програми передбачає врахування принципу інтеграції освітніх ліній у відповідності з віковими можливостями і особливостями вихованців.

Для реалізації діяльності:

 у різновіковій групі (4-ий та 5-ий рік життя) використовується парціальна програма  «Скарбниця моралі»

•  забезпечення комфортного перебування дітей в умовах ЗДО, створення атмосфери доброзичливості у кожній віковій групі, організація розвивального середовища (природного, предметного з достатньою кількістю іграшок, ігрових засобів тощо, соціального);
•  привернення уваги батьків до важливості питання морального виховання дошкільників у сім’ї, поліпшенні сімейного спілкування і взаємин у родині; здійснення просвітницької співпраці з батьками;

у групі  старшого дошкільного віку (6-ий рік життя) використовується парціальна програма  «Україна – моя Батьківщина», програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку;

• ознайомлення з історією рідного краю, життя і побутом народу України;
• виховання любові до рідного краю (рідного дому, сім’ї, дитячого садка, міста);
• виховання пошани та любові до культурного спадку свого народу та сучасного мистецтва;
• Формування толерантного ставлення до представників інших народів, культур і традицій , до однолітків, батьків,  сусідів;
• культивування кращих  рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережливого ставлення до природи;

 «Веселкова музикотерапія», програма оздоровчо-освітньої роботи

• розкриття саногенногопотенціалу та розвиток музикальності дітей старшого дошкільного віку;
• гармонізація емоційно-почуттєвої та вольової сфери;
• розвиток музично-творчих здібностей і задатків;
• формування музичної обізнаності та компетентності;
• розвиток креативності;
• становлення індивідуальної самодостатності.

«Формування математичної компетентності у дітей дошкільного віку» (Л. Зайцева)

• оволодіння дітьми дошкільного віку системою математичних знань
• виявлення самостійності, зацікавленості, старанності, активності, уміння діяти відповідно до інструкції педагога, бачити та виправляти помилки,
• спонукати бажання розв’язувати навчальні та практичні задачі.

«Мудрі шахи», програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого віку гри в шахи

• ознайомлення з цікавими методами та прийомами навчання дошкільників основ шахової гри;
• розвиток логічного мислення тощо.

     Також у двох вікових групах ЗДО використовується парціальна програма з формування основ безпечної поведінки дітей дошкільного віку під час дорожнього руху «Дитина у світі дорожнього руху»

• формування у дітей дошкільного віку основ соціокультурної та безпечної поведінки під час дорожнього руху, готовності до життя у сучасному технічно розвиненому світі;

«Про себе треба знати, про себе треба дбати»

• формування у дітей знань про основи здоров’я та безпеку життєдіяльності, вмінь і навичок раціональної поведінки щодо збереження здоров’я, життя та безпеку особистості в середовищі проживання;

«Грайлик» програма з організації театральної діяльності в ДНЗ»

• створення розвивального театрально-ігрового середовища;
•  ознайомлення з різновидами театрів;
• Ведення діалогів, бесід про театральні професії;
• залучення до різних видів театральної діяльності, безпосередня участь дітей у показах.

   Також починаючи з 2019 року у нашому ЗДО реалізовується парціальна міжнародна програма з основ соціально-фінансової освіти дітей дошкільного віку «Афлатот»

• засвоєння у формі гри перші економічні знання. 
• формувати у дошкільників ази соціальної та фінансової грамотності;
• спонукати дітей до більшого самопізнання і впевненості у собі;
• знати свої права та обов'язки;
• вчити  цінувати і захищати матеріальні та духовні цінності.

У закладі щорічно впроваджується також інноваційна освітня діяльність:

• методика «Коректурні таблиці» Н.Гавриш;
• «Елементарне музикування»  Карла Орфа (В. Семизорова, І. Шараєвська, Н. Степаненко);
•  «Чудеса на піску» (автор Т. М. Грабенко, Т.Д. Зінкевич-Євстигнєєва).
• «Нетрадиційні техніки малювання за Л. Шульгою».
• "Стежкою духовності" для дітей старшого дошкільного віку з використанням творів В.Сухомлинського
• виховання гуманності, любові до людей і всього навколишнього завжди були провідними в освітньої роботі з дошкільниками.
• бережливе ставлення до матінки-природи, любові до всього живого, а насамперед до людей.

2. Форма планування роботи з вихованцями.

    Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності (ігровій ― провідній для дітей дошкільного віку; руховій; природничій; предметній; образотворчій, музичній, театральній, літературній; сенсорно-пізнавальній і математичній; мовленнєвій; соціокультурній та інших) і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних (доступних) знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуту інформацію. Організоване навчання проводиться у формі інтегрованих занять, починаючи з 4-го року життя. Протягом дня рівномірно розподіляються всі види активності за основними лініями розвитку залежно від бажань та інтересу дітей.

Тривалість спеціально організованих фронтальних занять становить:

     - у молодшій групі – не більше 15 хвилин;

     - у середній групі –20 хвилин;

     - у старшій групі –25 хвилин.

Тривалість перерв між заняттями – не менше 10  хвилин.

    Розподіл занять на тиждень в організованих видах діяльності укладається за змістовними освітніми лініями відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України  20.04.2015 №446 «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності». Кількість занять інваріантної складової повністю відповідає вимогам наказу.

     В освітньому процесі використовуються такі форми організації діяльності дітей: інтегровані, комплексні, індивідуальні, індивідуально-групові, групові заняття.

     Для програмно-методичного забезпечення освітнього процесу використовуються навчальні видання, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання в дошкільних навчальних закладах у 2022/2023 навчальному році розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України (листі МОН від 22.07.2021 № 1/9-394 «Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2022/2023 навчальному році».).

Зміст освітньої програми передбачає:

- формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

- виховання елементів природо доцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

- утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;

- розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

   Розподіл  занять на тиждень на дитину у групах загального розвитку

закладу дошкільної освіти на 2022/2023 навчальний рік

Для організації навчально-пізнавальної діяльності дітей перевага надається

 моделі у вигляді занять організації освітнього процесу.

Заняття проводяться, починаючи з 4-го року життя. Тривалість  спеціально  організованих  занять становить:

• у молодшій групі – не більше 15-20 хвилин;
• у середній групі – не більше 20-25 хвилин;
• у старшій групі –25-30 хвилин.

Тривалість перерв між заняттями – не менше 10 хвилин.

Планування також включає наступні організовані форми освітньої роботи:

• організована ігрова діяльність – дидактичні, сюжетно-рольові, режисерські, рухливі, конструкторсько-будівельні, розвивальні, народні, театралізовані ігри, ігри-драматизації тощо;
• організована навчально-пізнавальна діяльність – спостереження, віртуальні подорожі, екскурсії у природу й соціум, квести, пізнавально-розвивальні бесіди, дидактичні ігри, елементарні досліди й дитяче експериментування у повсякденному житті, індивідуальна робота;
• організована трудова діяльність – індивідуальні і групові трудові доручення, чергування, колективна праця, господарсько-побутова праця, самообслуговування, праця в природі, художня праця;
• організована художньо-продуктивна діяльність – образотворча, музична, літературна, театралізована діяльність, розваги, свята, індивідуальна робота;
• організована комунікативно-мовленнєва діяльність – спеціальні мовленнєві заняття, бесіди, розмови, створення і розв’язання певних освітніх ситуацій, спілкування, індивідуальна робота;
• організована рухова діяльність – заняття з фізичної культури, музики, різні форми організації дитячої праці, рухливі ігри, фізкультурні свята, розваги, ранкова, пальчикова гімнастика і гімнастика пробудження після денного сну, фізкультурні хвилинки, динамічні паузи тощо.

Самостійна діяльність дітей у закладі дошкільної освіти носить як індивідуальний, так і груповий (колективний) характер.

Форми організації самостійної діяльності: ігрова, пізнавальна, трудова, художня, рухова, комунікативна, мовленнєва тощо.

У освітньому процесі використовуються різні типи і види занять, а також міні-заняття упродовж дня.

Типи занять:

• фронтальні заняття (вся група);
• групові заняття (до 15 дітей);
• індивідуально-групові заняття (до 8 дітей);
• індивідуальні заняття (1-4 дітей).

Види занять:

• комплексні заняття;
• тематичне заняття
• комбіноване заняття
• домінантне заняття
• сюжетно-динамічні заняття
• інтегровані заняття

При організації роботи ЗДО педагогічні працівники керуються планом роботи закладу на 2022/2023 навчальний рік, який розглядається на педагогічній раді та схвалюється нею, затверджується керівником закладу.

Форма планування освітньої діяльності - за освітніми лініями (Базовий компонент дошкільної освіти України).

Вихователі планують роботу з дітьми використовуючи 2 види планів: перспективний та календарний. Кожна група планує роботу з дітьми враховуючи їх вікові особливості та завдання програм.

Перспективний та календарний план розробляється на 1 місяць наперед, погоджується завідувачем на початку поточного місяця. В ньому зазначається:

- тема блоку та теми тижнів;

-  мета освітньої діяльності за темою блоку (на місяць);

- комплекси вправ ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну;

- орієнтовний розподіл занять на тиждень;

- робота з батьками на місяць;

- потижневий розподіл форм та методів роботи з дітьми за освітніми лініями (при плануванні визначаються теми  днів згідно з темою тижня);

- примітка для зазначення змін у плануванні тощо.

Календарні плани складаються вихователями на день згідно графіку роботи у друкованому вигляді. У цих планах зазначаються:

- тема блоку/тижня/дня;

- дата;

- І та ІІ половина дня;

- форми та методи роботи визначені перспективним планом роботи у поширеному вигляді в порядку проведення;

- освітня лінія на полях проти зазначених форми чи методу роботи.

3. Партнерство у співпраці з батьками

Питання партнерської взаємодії з батьками дітей у період воєнного стану заслуговує особливої уваги. В цьому напрямі слід відійти від формалізації роботи. В умовах сьогодення, коли освітній процес може швидко змінювати форму організації (очна, дистанційна, змішана), збільшується участь батьків у процесі освіти дітей, це сприяє надолуженню освітніх втрат. Вони потребують консультативної підтримки, певних педагогічних і психологічних знань, систематичного супроводу. Варто визначити запити батьківської громадськості й при плануванні діяльності ЗДО врахувати отримані результати та визначити ті форми взаємодії, які будуть дієвими й ефективними. Батьків необхідно ознайомити з протоколами безпеки ЗДО у разі повітряної тривоги, правилами евакуації до укриття, адже вони мають знати, що відбувається з їхніми дітьми, як і куди евакуюють дітей і персонал, як вони самі мають діяти, якщо опинилися під час повітряної тривоги біля закладу. Володіючи такою інформацією, вони зможуть додатково проговорити з дітьми заходи безпеки та заспокоїти їх. Ситуація в Україні із забрудненням мінами та вибухонебезпечними предметами, які можуть бути поруч із ЗДО, вимагає підвищення рівня поінформованості та зміни ставлення до проблеми всіх учасників освітнього процесу, особливо батьків. Адже вони разом з педагогами несуть відповідальність за формування безпечної поведінки дітей при можливих контактах із вибухонебезпечними предметами та перебування на забруднених територіях. Доречно організувати інформаційно-просвітницьку кампанію за цим напрямом із залученням необхідних фахівців. У разі зміни формату організації освітнього процесу батьків необхідно ознайомити з його особливостями. Це стосується дистанційної форми надання освітніх послуг: звернути увагу на вимоги Санітарного регламенту, на провідну роль батьків, скоригувати взаємодію, визначити технічні можливості родин, знайти ефективні компроміси. Варто порекомендувати батькам альтернативні засоби комунікації та ресурси: телеграм-канал «ВзаємоДія: щоденні кроки до спільної радості», «Підтримай дитину», платформа розвитку дошкільнят «НУМО», «ЮНІСЕФ: спільнота для батьків». Нагадуємо, що за дистанційної форми організації освітнього процесу в ЗДО не варто вимагати від батьків щоденних звітів про здобутки дитини. Демонстрацію досягнень дитини можливо провести у форматі виставки, флешмобу і дати достатньо часу для того, щоб батьки змогли долучитися до його участі. З метою сприяння утвердженню сімейних цінностей та активного залучення сім’ї до національно-патріотичного виховання актуально організовувати обмін досвідом між батьками з цього напряму. Варто ознайомити батьків дітей старшого дошкільного віку з матеріалами Всеукраїнської науково-практичної онлайнконференції «Готовність дитини старшого дошкільного віку до систематичного навчання в школі» та інструментарієм оцінювання готовності до навчання в школі «Чарівні перетворення». Варто акцентувати увагу батьків, що інструментарій застосовують у форматі ігрової взаємодії дорослого і без жодних вимірювань інтелектуальних досягнень дитини. Висновки за результатами не формулюються, адже це може негативно вплинути на подальшу долю дитини. Отримані результати слугують орієнтиром для дорослих і дозволяють спланувати подальшу взаємодію з дітьми.

Протягом 2023-2024 н. р. в закладі діє перспективний план роботи з батьками, для батьків вихованців всіх вікових груп. План розглядається на педагогічній раді та схвалюється до використання. Планом визначено форми роботи з батьками згідно з планом роботи ЗДО на 2023-2024 навчальний рік. Відповідно до загального плану роботи з батьками вихователі  складають план роботи з батьками для кожної вікової групи на рік та затверджуються керівником (директором) ЗДО.

Щомісяця у перспективному плані роботи з дітьми вихователі зазначають форми роботи з батьками на вказаний місяць відповідно до складаного плану на рік у відповідній графі. Таким чином плануючи роботу з батьками вихователі здійснюють її систематично та у повному обсязі.

Розділ 6. Особливості організації освітнього процесу

1. Національно-патріотичне виховання дошкільників.

Зберігається потреба в пошуку нових ефективних шляхів формування соціально-громадянської компетентності дошкільників. Актуальним напрямом у цьому контексті виступає національно-патріотичне виховання. Зміст освітньої роботи в поточному навчальному році слід визначати відповідно до Закону України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності», «Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти», «Методичних рекомендацій до оновленого Базового компонента дошкільної освіти», листа МОН від 25.07.2016 № 1/9-396 «Про організацію національно-патріотичного виховання у дошкільних навчальних закладах». Патріотичне піднесення в країні, викликане агресією ворога, сприяє розвитку ранньої етнічної самосвідомості дітей, починаючи з дошкільного віку. Варто враховувати цікавість дітей до національних державних символів України та всебічно підтримувати її. Рекомендуємо скористатися Патріотичним кейсом дошкілля України. Ознайомлюючи дітей з прапором, гербом, потрібно використовувати як друковані наочні зразки, так і виготовлені разом із дітьми за допомогою різних технік зображувальної діяльності та дитячого дизайну. Змінювати експозиції символів у групі доречно не рідше двох разів на місяць, залежно від теми дня, тижня, пори року тощо. Роботи, що вже були експонатами національнопатріотичного осередку, доречно використовувати повторно — на виставках у коридорах, для оформлення стіннівок, плакатів, колажів для виховних заходів, до визначних дат, подій, свят. У подальшому такі роботи можна передати через волонтерські організації захисникам України. Одним з основних завдань національно-патріотичного виховання є виховання любові та шанобливого ставлення до природи рідного краю. Актуальною залишається систематична організація різного роду спостережень у природі під час прогулянокФормування національної свідомості та самосвідомості передбачає: виховання любові до рідної землі, до свого народу, готовності до праці в ім'я України, освоєння національних цінностей (мови, території, культури), відчуття своєї причетності до розбудови національної державності, патріотизм, що сприяє утвердженню національної гідності, залучення дітей до практичних справ розбудови державності, формування почуття гідності й гордості за свою Батьківщину.

У вихованні почуття національної гідності велике значення має правдиве висвітлення історії культури та освіти народу, повернення до культурних надбань минулого, відкриття невідомих сторінок нашої спадщини.

Патріотичні почуття зміцнює героїко-патріотичне виховання, покликане виробляти глибоке розуміння громадянського обов'язку, готовність у будь-який час стати на захист Вітчизни, оволодівати військовими знаннями, а також вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії народу, його Збройних сил.

Патріотизм (грец. paths - батьківщина) - любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу.

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності - віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.

Одне з чільних місць у сучасній педагогічній системі відводиться національному вихованню, яке згідно з положеннями Національної доктрини розвитку освіти, "...має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей та молоді, забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність та цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдаровань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури...".

Така постановка питання націлює на розуміння тієї істини, що патріотами не стають у зрілому віці. Почуття любові до батьківщини, поваги до свого народу, його історії, усвідомлення себе часткою великої і давньої нації мають формуватися з самого раннього дитинства, „вбиратися з молоком матері”. В Україні розроблена науково обґрунтована Концепція дошкільного виховання, яка й визначає основну його мету. Її загальні положення знайшли відображення в Законі України “Про дошкільну освіту та виховання” (2003р.).

Зокрема, в ньому зазначається: "Одним із основних завдань дошкільної освіти та виховання є формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, пізнавальної активності; виховання у дітей шанобливого ставлення до родини, Батьківщини, поваги до народних традицій та звичаїв, рідної та державної мови, національних цінностей Українського народу".

Сьогодні існує розуміння того, що виховати свідомого громадянина й патріота означає сформувати в дитини комплекс певних знань і умінь, особистісних якостей і рис характеру. Зокрема, йдеться про: повагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього як його представника, спадкоємця і наступника; працьовитість; високу художньо-естетичну культуру тощо; патріотичну самосвідомість та громадянську відповідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її; повагу до Конституції, законів Української держави; досконале знання державної мови.

Звичайно, тут слід відзначити, що у повному обсязі ці якості ще не можуть бути сформованими у дитини дошкільного віку. Проте, створити фундамент, на основі якого можна буде вже зводити „будівлю” майбутнього громадянина-патріота не лише можливо, а й потрібно, особливо якщо врахувати всі переваги, що створює дошкільний вік для результативного виховного процесу.

Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов’язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.

Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.

До основних завдань патріотичного виховання дошкільнят належать:

•формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, міста);

•формування духовно-моральних взаємин;

•формування любові до культурного спадку свого народу;

•виховання любові, поваги до своїх національних особливостей;

•почуття власної гідності як представників свого народу;

•толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.

Патріотичне виховання дошкільнят має вирішувати ширше коло завдань, ніж ті, що зазначені. Це не лише виховання любої до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, але виховання шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят.

Методи виховання дошкільнят забезпечують оволодіння ними знаннями про рідний народ, його Батьківщину і на цій основі - розвиток національних рис і якостей молодого покоління.

Досягти якісного рівня патріотичного виховання дошкільників не можна без урахувань специфіки окремих регіонів, їх національних особливостей.

Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни – завдання надзвичайно складне, особливо коли мова йде про дітей дошкільного віку.

Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як людському почуттю. Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе. Також, перш ніж людина навчиться трудитися на благо Батьківщини, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці.

Неможливо говорити про виховання любові до Батьківщини без повідомлення дітям певних знань про неї. Зміст занять також можливо визначити в декількох напрямках.

Дитина старшого дошкільного віку може і повинна знати, як називається країна, в якій вона живе, її головне місто, столицю, своє рідне місто чи село, які в ньому є найголовніші визначні місця, яка природа рідного краю та країни, де дитина живе, які люди за національністю, за особистими якостями населяють її країну, чим прославили вони рідну країну і увесь світ, що являє собою мистецтво, традиції, звичаї її країни.

     З поглядів В. О. Сухомлинського виховувати справжнього громадянина своєї країни треба починати ще з дитинства. Цей процес розпочинається там, де дитина вперше усвідомлює себе особистістю – у рідному селі, селищі чи місті, у родині, колі друзів, у середовищі, в якому живе. Тому вона повинна мати знання про те місце, де народилася, живе, навчається, про все, що можна назвати коротко, але вичерпно – мала Батьківщина.

     Сім’я робить великий внесок всебічний розвиток дитини як особистості і громадянина своєї країни. У своїх працях В.О.Сухомлинський зазначив різні методи та засоби патріотичного виховання, якими користуються в сучасних ЗДО і нині.

Розділ 7. Організація атестації педагогів  ЗДО в нових умовах.

     З 1 вересня набирає чинності Положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2022 р. за № 1649/38985 (далі — Положення про атестацію). У Положенні про атестацію є суттєві зміни щодо роботи та повноважень атестаційних комісій та атестації педагогічних працівників системи дошкільної освіти. Наказом МОН від 09.09.2022 № 805 установлено, що: • кваліфікаційні категорії, педагогічні звання, присвоєні до набрання чинності цим наказом, є дійсними до атестації педагогічних працівників, проведеної згідно з Положенням про атестацію; • педагогічні працівники, яких прийняли на посади до набрання чинності цим наказом, продовжують працювати у закладах освіти та мають вищу освіту за спеціальностями, що не відповідають педагогічній діяльності за посадою, вважаються такими, що мають відповідну посаді професійну кваліфікацію та атестуються на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційної категорії та педагогічних звань як такі, що мають відповідну освіту; • мінімальний загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти, необхідний їм для проходження атестації, становить не менше ніж 120 годин або 4 кредити ЄКТС упродовж п’яти років. Щодо створення та повноважень атестаційних комісій I та ІІ рівня Для атестації педагогічних працівників щорічно не пізніше 20 вересня створюють атестаційні комісії. Атестаційні комісії I рівня створюють у закладах освіти, відокремлених структурних підрозділах, у яких працює 15 і більше педагогічних працівників. До їхніх повноважень належить присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогам закладу, крім керівників. Атестаційні комісії II рівня створюють в органах управління у сфері освіти сільських, селищних, міських рад. До їхніх повноважень належать атестація керівників закладів освіти та відокремлених структурних підрозділів, встановлення їх відповідності або невідповідності займаній посаді та встановлення (підтвердження) тарифного розряду; присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогам закладів, у яких працює менше 15 педагогічних працівників; розгляд апеляцій на рішення атестаційних комісій I рівня. Атестаційні комісії створює наказом керівник: закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти. У наказі визначають персональний склад атестаційної комісії, призначають голову та секретаря атестаційної комісії. Кількість членів атестаційної комісії не може бути менше ніж п’ять осіб. До роботи атестаційної комісії залучають представників первинних або територіальних профспілкових організацій (до 2 осіб за згодою) із правом голосу. Головою атестаційної комісії I рівня є керівник (заступник керівника) закладу освіти, структурного підрозділу. Головою атестаційної комісії II рівня є керівник (заступник керівника) органу управління у сфері освіти. Щодо присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань працівникам ЗДО На присвоєння кваліфікаційних категорій «спеціаліст» (через рік після призначення на посаду), «спеціаліст другої категорії» (педагогічний стаж від 3 років), «спеціаліст першої категорії» (педагогічний стаж від 5 років) мають право педагогічні працівники, які мають освітній рівень фаховий молодший бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст), молодший бакалавр, бакалавр чи магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст). Кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» присвоюють педагогічному працівникові, який має освітній рівень магістр (освітньокваліфікаційний рівень спеціаліст), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж сім років. Позачергову атестацію педагогічного працівника, освітній рівень, стаж роботи на посадах педагогічних працівників якого відповідає визначеним вимогам, можна проводити за його ініціативою, шляхом подання заяви до атестаційної комісії до 20 грудня. За результатами атестації педагогічні звання присвоюють (підтверджують) педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії» / «спеціаліст вищої категорії». Педагогічне звання «вихователь-методист» можна присвоювати музичним керівникам та інструкторам з фізичної культури закладів дошкільної освіти. Щодо термінів подання заяв та строків проведення атестації Для проведення чергової атестації атестаційні комісії до 10 жовтня поточного року повинні: • скласти й затвердити список педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації в наступному календарному році; • у випадку відсутності педагогічного працівника, який підлягає черговій атестації у списку, за його заявою, поданою не пізніше 20 грудня поточного календарного року, атестаційна комісія включає його до списків педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації. Для проведення позачергової атестації атестаційна комісія затверджує окремий список педагогічних працівників, які підлягають позачерговій атестації, визначає строки проведення їх атестації, подання ними документів. Рішення про результати атестації педагогічних працівників приймають атестаційні комісії: I рівня — не пізніше 01 квітня; II рівня — не пізніше 25 квітня. Заборонено створювати перешкоди для проходження педагогічним працівником атестації, необґрунтовано відмовляти у присвоєнні (підтвердженні) кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та встановленні тарифного розряду. Враховуючи суттєві зміни щодо атестації з можливістю присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам, які мають освітній рівень фаховий молодший бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст), молодший бакалавр, бакалавр та відповідний педагогічний стаж, рекомендуємо включити в списки на позачергову атестацію в наступному календарному році таких педагогічних працівників.

Розділ 8. Організація якісного харчування у ЗДО.

      Організація харчування в ЗДО здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» (із змінами) з дотриманням норм харчування, вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та окремих показників якості харчових продуктів. Засновник і директор ЗДО можуть вибрати найефективнішу модель організації харчування: постачальником харчових продуктів та/або послуг з харчування (кейтеринг або аутсорсинг), або приготування їжі власними силами закладу. Актуальним є питання зберігання харчових продуктів і продовольчої сировини в закладах освіти при відключенні систем електропостачання (довготривалій відсутності електроенергіїї), спричиненій пошкодженням енергосистеми України внаслідок ракетних обстрілів. Профілактика харчових отруєнь у ЗДО та забезпечення дітей безпечним та якісним харчуванням є одним із важливих питань роботи ЗДО в умовах воєнного стану. З метою недопущення ускладнень епідемічної ситуації в країні, пов’язаної зі споживанням харчових продуктів, які можуть бути небезпечними внаслідок порушення температурних умов їхнього зберігання, рекомендовано завчасно підготуватися до відключення електроенергії та дотримувати правил щодо безпечного зберігання таких харчових продуктів, а саме: •у холодильнику потрібно дотримувати температури +4°С або нижче, у морозильній камері — не вище ніж - 4°С (холодильники слід забезпечити термометрами для контролю температурного режиму зберігання); •при відключенні електроенергії дверцята холодильника та морозильної камери необхідно тримати закритими, щоб не потрапляло тепле повітря, адже в такому випадку продукти залишаються безпечними до 4 год у холодильнику, 48 год у повній морозилці, 24 год у напівпорожній морозильній камері; •у разі відключення електроенергії понад 4 год у холодильник необхідно помістити контейнери із замороженою водою, що допоможе утримати холод (за можливості необхідно придбати сухий або блоковий лід, який потрібно зберігати в морозильній камері для подальшого використання в холодильнику); •харчові продукти, які швидко псуються, можна зберігати у термоконтейнері (термопакетах) з холодоелементами, а також у погребі чи підвалі в закритих ємностях; •не потрібно пробувати на смак їжу, яку зберігали без дотримання відповідних температурних умов, щоб перевірити її якість і безпечність (якщо виникли сумніви щодо безпечності їжі, зокрема незвичний запах, колір, консистенція, текстура), її не можна споживати; •не реалізовувати продукти, що швидко псуються, якщо вони зберігалися в холодильнику при температурі вище ніж 15 °C протягом 4 год або більше (наприклад, м’ясо, птиця, риба, молоко); •розморожені харчові продукти заморожувати повторно заборонено. У разі встановлення недоброякісності харчових продуктів та/або готових страв, виявлення нестачі або надлишку харчового продукту та/або готової страви, складають акт бракеражу у трьох примірниках. Наголошуємо, що при увімкненні сигналу «Повітряна тривога» необхідно діяти відповідно до алгоритму дій населення для вжиття заходів захисту. Першочергово необхідно вимкнути всі електричні прибори, загасити печі, вимкнути світло та виконати заходи, передбачені на цей випадок Планом дій, Інструкцією ЗДО та вказівками керівництва.

Тримаємо свій освітній стрій, сприяємо безпеці, надаємо якісні освітні послуги, запобігаємо проникненню ворожого контенту в дошкільну освіту, долаємо освітні втрати, зберігаємо, розвиваємо та плекаємо українське дошкілля!